Тени забытых предков (Тіні забутих предків, 1965) Баллада о бомбере (Украина, Россия, 2011) Мультсериал «Казаки» (Украина, 1967-1995) За двумя зайцами (1961) Битва за Севастополь (Незламна, 2015) Влюбленные в Киев (Украина, 2011) Белая гвардия (2011). Телесериал по одноимённому роману Михаила Булгакова Богдан Хмельницкий (1941) Матч (Украина-Россия, 2012)


У Верховній Раді України зареєстровано депутатський законопроект «Про систему державної підтримки кінематографії»

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезд5 звезд6 звезд7 звезд8 звезд9 звезд10 звезд (голосов: 5, средний балл: 6,20)

Дата: 22.09.2015 Автор: Рубрики: Все события, Кинопректы Метки: , , , , , , , , Версия для печати

У Верховній Раді України зареєстровано депутатський законопроект «Про систему державної підтримки кінематографії»

Група народних депутатів запропонувала свій варіант державної підтримки кінематографії за рахунок коштів від операторів лотерей і коштів державного бюджету, якими розпоряджатиметься Український інститут кіномистецтва, що надаватиме фінансування українським фільмам, повідомляє «Телекритика».

Відповідний законопроект №3081 «Про систему державної підтримки кінематографії» зареєстрували 14 вересня члени Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький, Ірина Подоляк, Сергій Тарута, Марія Матіос і член Комітету з питань правової політики та правосуддя Вадим Денисенко.

Законопроект передбачає створення Українського інституту кіномистецтв – державної установи, яка опікується питаннями фінансування виробництва фільмів та контролем за цим процесом і входить у структуру Міністерства культури, але певною мірою є самостійною, що забезпечується спеціальним порядком призначення та звільнення керівних органів.

Зокрема, Український інститут кіномистецтв матиме обмежений контроль з боку держави: із семи членів Наглядової ради лише один призначатиметься напряму державою, тоді як інші делегуватимуться суб’єктами кінематографії – режисерами, продюсерами, приватними телекомпаніями, профспілками. Але при цьому держава контролюватиме ефективність використання коштів, дотримання вимог щодо цільового використання тощо. Законопроект передбачає процедуру відкритого конкурсу на посаду директора інституту та в члени Наглядової ради.

Український інститут кіномистецтв матиме змішане фінансування – частину коштів отримуватиме з Державного бюджету України, але більшу частину він має одержувати з інших джерел. Насамперед мова йде про операторів лотерей, які перераховутимуть інституту частину своїх доходів в рамках реалізації програм соціальної спрямованості лотерей, та від управління правами інтелектуальної власності на фільми, створені за участю інституту. За приблизними підрахунками авторів законопроекту, на третій рік діяльності запроваджених ним правил програма державної підтримки кінематографії може здійснюватися без залучення коштів Державного бюджету.

Законопроект передбачає, що оператори лотерей щомісячно перераховують частину своїх прибутків на соціальні потреби – загальний обсяг відрахувань поступово збільшується з 21% в перший рік до 30% в п’ятий рік після вступу в дію закону (кожен рік ставка збільшується на 2-3%: 21-23-25-27-30). Соціальні відрахування розподіляються окремо на кінематограф (25%), на Національний олімпійський комітет (25%) та окремо в спеціальний бюджетний фонд (50%), який використовується для фінансування культури, лікування дітей, хворих на онкологічні, онкогематологічні захворювання чи інші тяжкі захворювання.

При цьому кошти на підтримку кінематографії будуть перераховуватися оператором лотерей безпосередньо, а не через структури Державного казначейства. Для прямих, безпосередніх платежів передбачено, що оператор лотерей зобов’язаний укласти договори на фінансування кінематографії з Українським інститутом кіномистецтв. У пояснювальній записці до проекту вказано, що цей алгоритм зроблений за аналогією, як це передбачено у випадку відрахувань на радіочастотний моніторинг (ДП УДЦР отримує кошти на підставі договорів безпосередньо від користувачів радіочастотного ресурсу, а не з бюджету) та з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Всі отримані Українським інститутом кіномистецтв кошти мають використовуватися виключно на підтримку кінематографії, а саме – для часткового фінансування проектів зі створення фільмів, які пройшли конкурсний відбір в Українському інституті кіномистецтв. Цей конкурсний відбір здійснюватимуть незалежні експертні комісії, які сформовані з кінематографістів (над якими Інститут не має вирішального впливу) та проходять економічну експертизу.

Український інститут кіномистецтв фінансуватиме виробництво фільмів частково, в залежності від типу фільмів: ігрові фільми – до 80% кошторису, телесеріали – до 50% кошторису, дитячі, анімаційні, просвітницькі, документальні – до 95% кошторису, режисерські дебюти – до 99% кошторису. При цьому за рішенням Міністерства культури фінансування може становити і 100%, якщо цільові кошти були спеціально виділені з державного бюджету. Максимальна сума, яку зможе виділяти Інститут для фінансування одного проекту фільму, не зможе перевищувати гривневий еквівалент 1 млн. євро.

Після прем’єри фільму всі кошти, отримані від прокату і трансляцій, в першу чергу йтимуть на погашення витрат приватного продюсера. Після того, як кошторисні витрати продюсера будуть погашені, наступні надходження розподілятимуться між продюсером та Інститутом за пропорцією відповідно до частки Інституту у фінансуванні. Через п’ять років після прем’єрного показу права на фільм переходитимуть Інституту, але можуть бути викуплені продюсером за оціночною вартістю.

Також законопроект передбачає можливість отримання фінансування для фільмів, виробництво яких розпочате, але не закінчено в певній частині, а також фінансування частини витрат фільмів, які вже виготовлені, але до їх прем’єрного показу.

Автори законопроекту також запропонували своє визначення того, який фільм вважається українським, а також бальну систему для визначення результатів копродукції українськими фільмами.

Згідно із законопроектом, у якості українського фільму розглядаються як фільми, створені виключно продюсером і/або виробником фільму, що мають місцезнаходження на території України або громадянство України, так і фільми, які є результатом спільного виробництва (копродукції).

Фільм, який є результатом спільного виробництва, кваліфікується українським фільмом, якщо він набирає принаймні 25 балів для ігрових, 12 для неігрових (документальних), 19 для анімаційних (мультиплікаційних) фільмів. При цьому Міністерство культури може надати статус національного фільму й тим фільмам, що набрали менше балів – враховуючи вимоги сценарію.

Якщо фільм кваліфікується українським, Міністерство культури (або інший уповноважений ним орган виконавчої влади, або Український інститут кіномистецтв) за заявою продюсера або виробника фільму видає свідоцтво українського фільму.

Автори законопроекту пропонують наступну систему бальної оцінки для визначення українського фільму:

1. Оцінні елементи для ігрових фільмів:
а) авторська знімальна група:
режисер-постановник – 3 бали
автор сценарію – 3 бали
композитор – 3 бали
оператор-постановник – 3 бали
художник-постановник – 3 бали
б) група виконавців (ступінь ролі визначається за кількість знімальних днів):
перша роль – 3 бали
друга роль – 2 бали
третя роль – 1 бал
в) технічна знімальна група (група технічного забезпечення зйомки):
звукорежисер – 1 бал
режисер монтажу – 1 бал
студія або місце зйомки – 5 балів
місце монтажу – 3 бали
г) мова – 4 бали
д) продюсер (з урахуванням коефіцієнту, що обчисляється як співвідношення кількості продюсерів фільму, які мають громадянство України або мають місцезнаходження на території України, до загальної кількості продюсерів фільму, які брали участь у виробництві фільму) – 3 бали
Всього – 38 балів
2. Оцінні елементи для мультиплікаційних (анімаційних) фільмів:
автор ідеї – 1 бал
автор сценарію – 2 бали
художник-розробник персонажів – 2 бали
композитор – 1 бал
режисер-постановник – 2 бали
художник-розкадровник – 2 бали
художник-постановник – 2 бали
художник по фонах – 2 бали
щонайменше 50% витрат на послуги попередньої зборки сцен для анімації (лейаут) в країні – 2 бали
щонайменше 50% витрат на послуги з анімації в країні – 2 бали
щонайменше 50% витрат на послуги візуалізації в країні – 2 бали
щонайменше 50% витрат на послуги з компонування зображення (композітінг) в країні – 1 бал
місце монтажу – 1 бал
звукорежисер – 1 бал
оригінальна мова – 4 бали
Всього – 27 балів.
3. Оцінні елементи для документальних фільмів:
режисер-постановник – 3 бали
автор-сценарію – 2 бали
оператор-постановник – 3 бали
режисер монтажу – 2 бали
місце зйомки – 2 бали
місце монтажу – 2 бали
композитор – 2 бали
звукорежисер – 2 бали
оригінальна мова – 4 бали
Всього – 22 бали.

При підрахунку загальної кількості балів відповідний оцінний елемент враховується як український якщо:

фізичні особи, які брали участь у створенні фільму, є громадянами України;
місце монтажу ігрових і документальних фільмів розміщене на території України або принаймні 50% від загальної суми витрат на монтаж здійснені в Україні;
студія або місце зйомки ігрових і документальних фільмів упродовж більшості знімальних днів розміщені на території України;
витрати на мультиплікаційний фільм здійснені на користь суб’єктів кінематографії України, які фактично надають відповідні послуги, та не є агентами або іншими посередниками щодо закупівлі відповідних послуг з їх фактичними надавачами;
оригінальною мовою, тобто основною (базовою) версією мовної частини звукового ряду, є українська мова.

Автори законопроекту вважають його головним завданням стимулювання розвитку національного кіновиробництва.

«Визнання Росії державою-агресором та подальше прийняття Закону України №159-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» (що заборонив трансляцію і показ в Україні частини російських фільмів і серіалів. – ТК) особливо загострило питання необхідності державного протекціонізму культурної галузі України. Найбільш очевидним підтвердженням цьому стали зміни в діяльності українських телерадіоорганізацій, які традиційно заповнювали власну ефірну сітку фільмами, створеними в Російській Федерації. Після вступу в дію Закону №159-VIII мовники опинились в ситуації, коли без російської кінематографічної продукції нічим заповнювати телевізійний ефір», – йдеться в пояснювальній записці.

Народні депутати наголошують, що їхній законопроект спрямований на реалізацію заходів прямої державної підтримки кіновиробництва. «При цьому, на прикладі великої кількості європейських країн, фінансування такої підтримки здійснюється переважно не за рахунок коштів платників податків, а за кошти операторів лотерей, які мають частину своїх доходів спрямовувати на соціальні цілі, серед яких підтримка кіновиробництва», – зауважують автори.

Нагадаємо, що Державне агентство з питань кіно розробило власний варіант законопроекту «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (документ наразі не внесено до парламенту). Він, зокрема, передбачає:

прямі державні інвестиції (80% від загального бюджету для кінофільмів та 50% – для серіалів);
повернення з бюджету частини витрачених коштів (до 20% коштів, вкладених іноземною компанією-продюсером у зйомки на території України, та до 10% витрат на гонорари іноземних акторів та членів знімальної групи);
запровадження збору з державних лотерей;
встановлення мінімальної частки щорічних видатків на кіно – 0,1% загальних видатків Держбюджету;
створення ради з управління коштами Державного фонду підтримки кіновиробництва, яка складатиметься з десяти осіб: половину з них призначатимуть державні структури, половину – громадські галузеві організації;
збереження можливості 100-відсоткового фінансування за держзамовленням дитячих, просвітницьких, документальних, анімаційних фільмів і дебютних робіт;
повернення ПДВ;
стимулювання розвитку кінопрокатної сфери.

Фінальну версію законопроекту голова Держкіно Пилип Іллєнко обіцяє представити громадськості за кілька тижнів. Відповідну заяву він зробив під час круглого столу «Зміни до законодавства як рушійний фактор розвитку українського кіновиробництва», що відбувся 3 вересня за участі керівників телегруп, Держкіно та Нацради.



Популярные темы: Автор и ведущий ток-шоу «Шустер.Live» обвинил президентскую администрацию в экстренном запрете его передачи Фестиваль сценарної майстерності «Кіноскрипт» запрошує сценаристів до участі у конкурсі На KMW-2015 проект «КіноКраїна» презентовал допремьерный показ украинских сериалов
 

Комментарии к записи: 2

Вважаю, що це дасть поштовк к розвитку українского кінематографу, в особливості якщо з державного бюджету для кращих проектів будуть допомогати фінансово. Таким чином відродиться може сучасне занедбане мистецтво.

Thumb up 0 Thumb down 0 (0)

Це було потрібно зробити вже давно. Українське кіно в занепаді. Як може українське суспільство бути свідомим, якщо нам постійно показують російські фільми?
Якщо кіноіндустрію буде підтримувати держава, то наше телебачення буде більш яскравим

Thumb up 0 Thumb down 0 (0)


Форма добавления комментариев